8 квітня 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 394 «Деякі питання захисту інтересів власників земельних ділянок та застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин», якою, зокрема, скасовано постанову від 4 березня 2004 р. № 266 «Про затвердження Типового договору про розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки».
Ще раніше, у 2021 році, втратив чинність наказ «Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками» від 18 травня 2010 р. № 376.

Пригадую часи, коли кадастрові реєстратори під час перевірки документації із землеустрою, чіпляючись до кожної дрібниці, робили зауваження, що технічне завдання для технічної документації має бути строго за Інструкцією про встановлення меж, а технічне завдання для проєкту відведення — строго за постановою «Про затвердження типового договору». Відмови давали навіть за відсутність у кутку напису про те, що завдання є додатком до договору. Зауваження робили на наявність слова "Технічне" в заголовку в проєкті відведення.

Тепер же обидва ці нормативні акти скасовано. Отже, форма технічного завдання, договору та інших документів у сфері землеустрою більше не регулюється спеціальними нормами, і тепер вони можуть мати довільний вигляд, як зручно сторонам. Головне, щоб вони відповідали загальним вимогам ДСТУ та принципам Закону «Про землеустрій».

Чинним залишається, щоправда, розпорядження КМУ від 9 вересня 2009 р. № 1050-р «Про затвердження типової форми технічного завдання з розроблення технічної документації із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право власності…», але воно стосується лише безоплатного оформлення державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам України у 2009 році та має значення лише для конкретних ситуацій того періоду.

Чому це все скасували?
Причини більше бюрократичні, ніж практичні.

1. Формальне дублювання норм Закону «Про землеустрій».
   Після численних змін (особливо після 2021 р.) Закон прямо визначає, що завдання на розроблення документації затверджує замовник, а договір укладається за цивільно-правовими правилами. Кабмін не зобов’язаний і не має компетенції затверджувати форми таких договорів — це сфера вільного волевиявлення сторін.

2. Політика дерегуляції та скасування обов’язкових типових форм.
   У 2024–2025 рр. Мінагрополітики та Мін’юст провели «чистку» нормативної бази — прибрали застарілі підзаконні акти, щоб зменшити зарегульованість і виключити документи, що посилаються на скасовані інструкції чи норми (зокрема Інструкцію про встановлення меж 2010 р., скасовану у 2021 р.).

3. Невідповідність сучасним процедурам.
   У типовому договорі 2004 р. були згадки про:

   • державну землевпорядну експертизу (зараз у багатьох випадках вона не проводиться),

   • окремі органи, яких уже не існує,

   • застарілу термінологію (наприклад, «проєкт землеустрою щодо відведення» тепер оформлюють за оновленими статтями Закону).

   Це робило документ застарілим і таким, що суперечив чинним законам.

Що це означає на практиці
Зразка технічного завдання на рівні КМУ тепер немає — кожен виконавець або замовник складає свій варіант, головне, щоб він відповідав вимогам Закону «Про землеустрій» і містив усю необхідну інформацію.

Договір — у будь-якій формі, відповідно до Цивільного кодексу, з обов’язковим визначенням предмета, обсягу робіт, строків, ціни, прав і обов’язків сторін.

Уніфікацію можуть здійснювати професійні об’єднання або Держгеокадастр у вигляді методичних рекомендацій, але вони не матимуть обов’язкової юридичної сили.